Підбірка доповідей з пленарної частини Орнітологічних читань пам’яті М.А.Воїнственського (Київ-Канів, 22-25.09.2016 р.), яка відбулася у Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України 22 вересня 2016 р.

(Відео з ютуб-каналу с.н.с. відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ, к.б.н. В.М.Фурсова)

Доповідь чл.-кор. НАНУ, директора Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ, проф. Ігоря Андрійовича Акімова "Життя і наукова діяльність зоолога і орнітолога М.А.Воїнственського"

Надихнувшись чудовою лекцією Марини Шквирі про великих хижаків України, вирішив написати пост про свої зустрічі з вовками. Їх у мене було досить таки багато, що, з одного боку, зумовлено вельми помітною кількістю вовків в наших краях, а з іншого -- тим, що вже років з чотирнадцяти до біса часу щорічно проводжу у полі.

Отже, всі мої численні зустрічі з цим файним звіром, що відбулися за останні два з половиною десятки років, можна звести до кількох основних типів.

Величний архітектурний комплекс на монохромній світлині, що була перефотографована мною у Херсонському обласному краєзнавчому музеї, -- це власне і є склеп родини Фальц-Фейнів, що у селищі Новочорномор’я. Саме так він виглядав ще на початку 20 ст. За радянщини його майже весь зруйнували. Залишилися лише частково зруйнована власне усипальниця та напівзруйнована каплиця. Але розграбувати комплекс було мало -- територію біля підніжжя каплички за радянських часів цинічно забудували тваринницькими фермами.

Наш заповідний пєпєлац на дорогах Кінбурнського півострова влітку 2014-го. Після більш як двох десятків років роботи, не далі як минулої весни, його кузов остаточно сказав, що все, з нього досить.

Світлини з XXXV Наради Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи (Асканія-Нова, 5-7 жовтня 2016)