Вийшов мій довгобуд, присвячений батиметричному моделюванню східної частини Тендрівської затоки за даними дистанційного зондування Sentinel-2. Коли кілька років тому обробляв дані для цієї статті, виконав достобіса багато ресурсоємних операцій з обробки ДДЗ. Чимало часу зайняла атмосферна корекція 56 обраних тайлів безхмарних сцен Sentinel-2 утилітою Acolite. Але то ще були квіточки, бо обчислення на моєму ноутбуці у середовищі R кожного з 86 відношень лог-трансформованих спектральних каналів займало хвилин по 40. Враховуючи, що не все вийшло відразу, таких підходів до цих обчислень було кілька.

Трохи файних картинок зі своїх копирсань в обробці даних дистанційного зондування Sentinel-2. Солончакові комплекси Чорноморського біосферного заповідника мають велике значення для багатьох видів гідрофільних птахів, як у гніздовий період, так і під час прольоту. Однак, як вже колись доводилося писати, їх якості як середовища існування птахів дуже залежать від погодних умов року. В залежності від кількості опадів, їх зволоженість може бути істотно різною. Ступінь зволоженості водно-болотних угідь півострова можна чудово проілюструвати даними дистанційного зондування. Нижче представлено три космічних знімка Ягорлицького півострова з супутника Sentinel-2, які були отримані у другій половині квітня, відповідно, у 2018, 2019 та 2020 р. Добре видно, що навесні 2018 р. солончаки півострова були досить добре зволожені. Навесні 2019 р. на солончаках центральної частини острова спостерігався помітний дефіцит вологи. Зволоженість периферичних солончаків була дещо кращою. Нарешті, істотний дефіцит опадів, який спостерігався цієї зими, призвів до того, що навесні 2020 р. скільки-небудь зволоженими залишилися солончаки лише біля озер, що сполучені з водами затоки.

Вигляд Ягорлицького півострова на супутниковому знімку Sentinel-2 від 20 квітня 2018 р. (комбінація каналів 12-8-2)