Рано-вранці 26 травня цього року я вийшов на стартову точку одного з орнітологічних маршрутів на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника. Проходженням цього маршруту я розпочав чергову серію обліків птахів, які ось уже 20 років незмінно проводжу у гніздовий період на аренних ділянках заповідника. Якщо бути точнішим, то такі обліки проводжу вже 21 рік, тобто, з 2000 р., але на оновленій опорній мережі орнітологічного моніторингу аренних ділянок вони ведуться мною саме з 2001 р.

Що являє собою опорна мережа орнітологічного моніторингу аренних ділянок заповідника? Це загалом 5 маршрутів кожен з яких має довжину 6 км. Три маршрути розташовані на Івано-Рибальчанській ділянці, решта два — на Солоноозерній ділянці. Ця мережа досить репрезентативна. Враховуючи, що загальна площа Івано-Рибальчанської та Солоноозерної ділянок становить трохи більш як 5 тис. га, кожен маршрут припадає приблизно на 1 тис. га. Тож зібрані дані на такій опорній мережі дають цілком повне уявлення про стан орнітокомплексу аренних ділянок.

Протягом 20 років у гніздовий період я з різних причин пропустив всього лише один облік на одному маршруті на Івано-Рибальчанській ділянці (у 2003 р.) та один облік на одному маршруті на Солоноозерній ділянці (у 2007 р.). Таким чином, в ході кількісних обліків птахів на аренних ділянках у гніздовий період від початку своїх досліджень я пройшов 588 км (6 км х 5 маршрутів х 20 років - 2 х 6 км = 588 км).

Невеличка частина скупчення лиски у Тендрівській затоці біля острова Орлів (7 жовтня 2020 р.)

Серпневий вечір на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника

А ви знаєте з яким моторошним звуком півтораметровий полоз повзе по лінолеуму? Нещодавно, перебуваючи на ділянці Чорноморського біосферного заповідника "Ягорлицький Кут", мав нагоду почути його ввечері у приміщенні кордону. Ще не розуміючи його природи, мене на мить охопив стан, про який мій найкращий товариш зазвичай каже, що якби серце знало про дірку в дупі, то вискочило б і побігло. Опанувавши себе, взяв ліхтарика та подивився у щілину між стіною і бильцем ліжка -- там у норі миші швидко зникав хвіст жовточеревого полоза, який мав нахабство оселитися у кімнаті для науковців. Наступного дня полоз спробував повторити трюк із залякування співмешканця (себто мене) у стилі фільму "Закляття долини змій", втім був безцеремонно упійманий і віднесений у степ на файну колонію полівок.
На світлині -- герой посту перед випуском до нового багатоквартирного житла.

Якісь сарни геть непривітні пішли. Цей козлик сьогодні рано-вранці хвилини зо дві мене грізно обгавкував, обурюючись на те, що я зі своїм обліком птахів заперся зайшов на його територію.

Раціонально це не поясниш, але так як сьогодні в мене було вже не раз. Іду собі рано-вранці маршрутом, мотаючи кілометри приморським степом Ягорлицького півострова за підрахунком жайворонків та іншої пернатої живності. Аж раптом, неначе електричним струмом, пробиває відчуття, що за тобою хтось стежить. Кидаю погляд ліворуч і бачу, що більш як за півкілометра на загальному зеленкувато-коричневато-жовтуватому тлі травневої степової рослинності видніється незвично темнувата як для цього ландшафту пляма. Бінокль допомагає розвіяти останні сумніви: це вовк, сидить собі й уважно спостерігає за мною. Піднімаю фотоапарат, роблю декілька знімків на максимальному зумі телеоб’єктива і проходжу з півсотні метрів назустріч звіру. Вовк зривається і біжить геть, встигаю зробити ще кадр навздогін і сірий красень зникає за схилом поду.

Підбірка світлин коней з останнього виїзду на Тендру

Після походеньок Тендрою повертаюся собі до кордону, а там пасеться табун коней. Іду мимо нього, нікого не чіпаю, аж раптом...

Вчора у Чорноморському біосферному заповіднику в рамках 2nd Europenian Census of Pelicans провели облік пеліканів рожевих, тож викладу пару світлин та відео з вояжу на острів Орлов, що в Тендрівській затоці (Чорноморський біосферний заповідник). Пелікани продовжують насиджувати яйця, але на відміну від минулого разу, їх на колонії було вже істотно більше. Загалом, цього року у сенсі гніздування пеліканів у заповіднику є пара дуже нетипових моментів, але про це вже тоді, коли по осені порахуємо курчат :)

Світлина (клацнути для перегляду у повному розмірі) та відео з учорашнього виїзду на острів Орлов, що в Тендрівській затоці (Чорноморський біосферний заповідник). Життя буяє, мартини жовтоногі та баклани гніздяться. Як видно, пелікани там теж задніх не пасуть і вже сидять на гніздах. Десь там неподалік від пеліканів туляться ще й мартини каспійські, хоча їх на відео і світлині не видно.