Щоразу, коли доводиться оформлювати бібліографічні посилання, мене охоплює неймовірна злість. Злить мене не сам зміст ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, який, як відомо, без півлітри (та й з півлітрою, власне, теж) не зрозумієш. Повністю виводить мене із рівноваги ідіотизм тих чиновників, із легкої руки яких цей стандарт став нормативним документом, що регламентує оформлення бібліографічних посилань.
 Поясню свою позицію детальніше. У 2003 р. у Російській Федерації був розроблений міждержавний стандарт ГОСТ 7.1-2003 "БИБЛИОГРАФИЧЕСКАЯ ЗАПИСЬ. БИБЛИОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ. Общие требования и правила составления", який був прийнятий Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології і сертифікації (протокол № 12 від 2 липня 2003 р.). За прийняття цього стандарту проголосувала і Україна. У 2007 р. в Україні вводиться стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, який один в один повторює ГОСТ 7.1-2003. Українські чиновники, навіть не спробувавши ознайомитися зі сферою застосування ГОСТ 7.1-2003, допускають феєричний маразм: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 оголошується як нормативний документ, що регламентує правила оформлення бібліографічних посилань у наукових роботах і, зокрема, у дисертаціях. Ніхто чомусь навіть не помітив, що це суперечить сфері застосування цього стандарту, адже перший розділ ГОСТ 7.1-2003 (відповідно, і ДСТУ ГОСТ 7.1:2006), який зветься "Область применения" завершується реченням: "Стандарт не распространяется на библиографические ссылки". Для оформлення ж бібліографічних посилань у Російській Федерації є окремий стандарт - ГОСТ Р 7.0.5-2008 "Библиографическая ссылка. Общие требования и правила составления". Аналогічний останньому, державний стандарт в Україні прийняти чомусь забули.

яка відбулася у м. Вилковому, у чудовому фотозвіті Дмитра Анатолійовича Ківганова: http://dakivganov.livejournal.com/38543.html

Подивився і щиро порадів за колег і, в той же час, вже вкотре пошкодував, що вперше за декілька років не вдалося потрапити на цей форум...

Склалося так, що освоювати СУБД я почав свого часу з середовища MS Access, на основі якого і створив всі власні бази даних. Ще декілька років тому, коли розпочав перехід на використання у своїй роботі вільного ПЗ з відкритим кодом, я неодноразово намагався перенести їх у середовище СУБД OpenOffice.org Base. Одначе, при всій моїй повазі до OpenOffice.org, кожне таке намагання закінчувалося тим, що я кидав цю затію через надзвичайну тормознутість Base.

Щільна робота із своїми веб-проектами, заснованими на CMS Joomla, привела до того, що я в загальних рисах ознайомився з вільною серверною СУБД MySQL. Врешті-решт я став розглядати цей продукт не тільки в якості засобу для забезпечення роботи сайту на Joomla, але й як середовище для розробки і ведення баз даних, необхідних у моїй професійній діяльності. Перші ж результати моїх експериментів з порівняльним випробуванням виявилися більш ніж красномовними.

Панорамне фото озера на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника.

(Клацнути для перегляду у повному розмірі)

Гугл сьогодні нагадав про чергову  річницю з дня народження геніального фізика Нільса Бора, чим розбудив давнє, ще студентське, захоплення історією розвитку квантової механіки. Нижче розміщений фрагмент з книги Д. Даніна "Нільс Бор", де розкритий один із найцікавіших "кулуарних" епізодів становлення квантово-механічних уявлень - дискусія Альберта Ейнштейна та Нільса Бора на 5-му Сольвеєвському конгресі, що відбувся восени 1927 р.