Одна із напастей, що може істотно труїти життя установ природно-заповідного фонду - це, звичайно, перевірки різноманітних контролюючих органів. В силу особливостей діяльності заповідників та національних природних парків, ці перевірки часто-густо взагалі є замовними. Як один із системи контр-заходів, у цьому випадку можна порекомендувати ведення журналу реєстрації перевірок.

Нормативні засади ведення журналу реєстрації перевірок

Ще наприкінці 90-х років був виданий Указ Президента України № 817/98 від 23 липня 1998 р. "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності". Серед іншого, цим Указом було рекомендовано підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності ведення журналів відвідання їх  представниками контролюючих органів. На виконання зазначеного Указу, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва своїм наказом № 18 від 10 серпня 1998 р. затвердив форму та Порядок ведення журналу відвідання суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами.

І хоча зазначені нормативні документи орієнтовані на суб’єкти підприємницької діяльності, стаття 7 Указу Президента фактично дає право ведення такого журналу будь-яким підприємствам, установам і організаціям.

Форма такого журналу передбачає внесення даних щодо мети та характеру перевірки, назви організації, яка здійснює перевірку, прізвища, імені та по-батькові, номера службового посвідчення та посади особи, яка здійснює перевірку, дати видачі та номера направлення чи припису на здійснення перевірки, термінів початку та кінця перевірки, підпису особи, яка здійснює перевірку.

Користь від ведення журналу реєстрації перевірок

Ведення журналу реєстрації перевірок дає дві основні переваги: по-перше, до нього у зручній формі вноситься систематизована інформація про перевірки, які здійснюються контролюючими органами в установі ПЗФ (вельми цікаво потім в кінці року переглядати статистику терору по відношенню до установи ПЗФ); по-друге, у випадку, коли особа, що здійснює перевірку, відмовляється внести відповідні записи  до журналу реєстрації перевірок, то адміністрація установи, у відповідності до статті 7 зазначеного вище Указу Презтдента та статті 9 зазначеного вище Порядку, має повне право відіслати її, як мінімум, туди, звідки вона прийшла, а потім ще й у 3-денний строк повідомити відповідний контролюючий орган про факт відмови внесення запису їхнім співробітником до журналу (стаття 10 зазначеного вище Порядку).